Як мають діяти медичні працівники та керівники закладів охорони здоров’я у випадку підозри захворювання на COVID-19?

Версія для друкуВерсія для друку

Як мають діяти медичні працівники та керівники закладів охорони здоров’я у випадку підозри захворювання на COVID-19?

 

Пропонуємо алгоритм дій для медичних працівників, які мають підозру у захворюванні на COVID-19:

  1. Якщо медичний працівник, який має підозру на COVID-19, звернувся до сімейного лікаря або терапевта, то лікар, встановлюючи підозру на COVID-19, повинен провести тест методом ПЛР для визначення SARS-CoV-2, видати листок непрацездатності щодо гострого респіраторного захворювання.
  2. Лабораторний заклад повинен повідомити роботодавця, надіславши лабораторне підтвердження діагнозу COVID-19 відповідного медичного працівника.
  3. Заклад охорони здоров’я, до якого звернувся медичний працівник і вважає, що його захворювання може бути пов’язане з виконанням професійних обов'язків, або роботодавець медичного працівника (заклад охорони здоров’я, де працює медичний працівник) після отримання відповідного лабораторного підтвердження та листка непрацездатності має сформувати екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок/гостре професійне захворювання (отруєння) за формою, визначеною Додатком 1 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337 (далі – Порядок № 337).
  4. Заклад охорони здоров’я (лікуючий або роботодавець) має надіслати з використанням засобів зв’язку (факс, телефонограма, електронна пошта) та протягом доби на паперовому носії екстрене повідомлення:

        а) підприємству, установі, організації, де працює потерпілий медичний працівник, або на якому він виконував роботу;

        б) територіальному органу Держпраці за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

        в) робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України за місцем настання нещасного випадку (далі – робочий орган Фонду);

        г) уповноваженому органу чи наглядовій раді підприємства (у разі її утворення);

        ґ) керівнику первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві, в установі, організації кількох профспілок – керівнику профспілки, членом якої є потерпілий), а в разі відсутності профспілки – уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці.

5. Роботодавець після отримання екстреного повідомлення має організувати проведення епідрозслідування випадку інфікування медпрацівника, за результатами проведення якого складається відповідний документ.

6. Роботодавець повинен направити матеріали епідрозслідування до лікаря-інфекціоніста та профпатолога, які встановлюють діагноз гострого професійного захворювання або його відсутність.

7. При встановленні медпрацівнику діагнозу гострого професійного захворювання роботодавець (заклад охорони здоров’я) має скласти повідомлення про нещасний випадок/гостре професійне захворювання (отруєння) згідно з Додатком 2 до Порядку № 337 та надіслати:

- територіальному органу Держпраці;

- робочому органу Фонду;

- керівнику підприємства, установи, організації, на території якого сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), якщо потерпілий є працівником іншого підприємства, установи, організації;

- керівнику первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві, в установі, організації кількох профспілок – керівнику профспілки, членом якої є потерпілий), а в разі відсутності профспілки – уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці;

- уповноваженому органу чи наглядовій раді підприємства (у разі її утворення);

- органу ДСНС – у разі, коли нещасний випадок стався внаслідок пожежі.

Якщо нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) підлягають спеціальному розслідуванню відповідно до пункту 10 Порядку № 337, повідомлення про нещасний випадок додатково надсилається:

- місцевій держадміністрації або органу місцевого самоврядування (у разі відсутності уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства);

- органу галузевої профспілки вищого рівня, а в разі його відсутності – територіальному профоб’єднанню;

- органу поліції (у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), що призвели до тяжких наслідків з можливою інвалідністю потерпілого чи смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків).

Гостре професійне захворювання (отруєння), що сталися з працівником, який тимчасово переведений в установленому порядку на інше підприємство або виконував роботу за сумісництвом, розслідуються та беруться на облік підприємством, на яке працівника переведено або на якому він виконував роботу за сумісництвом.

        8. У закладі охорони здоров’я, що є роботодавцем, повинна бути утворена комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі – комісія). Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після встановлення діагнозу гострого професійного захворювання.

        До складу комісії входять:

        - керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії);

        - представник робочого органу Фонду;

        - представник первинної організації профспілки (у разі її відсутності – уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці);

        - лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння);

        - інші представники підприємства, установи, організації, посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).

        До складу комісії не може входити безпосередній керівник потерпілого.

        9. Розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства проводиться протягом 5 робочих днів з дня утворення комісії.

        10. Комісія за результатами розслідування складає картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5, акт форми Н-1 (Н-1/П, якщо гостре професійне захворювання визнано пов’язаним з виробництвом або Н-1/НП, якщо гостре професійне захворювання визнано не пов’язаним з виробництвом) у кількості, визначеній рішенням комісії.

        11. Роботодавець зобов’язаний:

        - протягом 5 робочих днів після затвердження актів за формою Н-1 організувати друкування, тиражування та формування необхідної кількості копій матеріалів розслідування (спеціального розслідування) разом з актами за формою Н-1, їх прошиття та нумерацію;

        - видати протягом 2 робочих днів після затвердження актів за формою Н-1 наказ про вжиття запропонованих комісією (спеціальною комісією) заходів щодо запобігання виникненню подібних нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) у визначені в акті за формою Н-1 строки та надати (надіслати) його органам та установам, представники яких брали участь у розслідуванні, у подальшому в письмовій формі інформувати їх про стан вжиття заходів;

        - притягнути згідно із законодавством до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, посадових (робочих) інструкцій.

        12. Оригінали актів за формою Н-1 надаються:

        - потерпілому;

        - робочому органу Фонду;

        - підприємству або місцевій держадміністрації чи органу місцевого самоврядування (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння) з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами-підприємцями);

        - іншим органам та установам, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), надається копія акта.

        13. На підставі акта за формою Н-1/П та відповідного листка непрацездатності відбувається виплата 100% середньої заробітної плати (оподаткованого доходу) та закривається листок непрацездатності. Виплати за перші 5 днів здійснюються за рахунок коштів страхувальника, з 6-го дня – за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

        14. Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності потерпілого роботодавець протягом 10 робочих днів складає відомості про наслідки гострого професійного захворювання (отруєння), аварії за формою Н-2, де зазначається інформація про закінчення періоду тимчасової непрацездатності потерпілого: одужання; смерть, що підтверджується висновком закладу охорони здоров’я; встановлення заключного діагнозу; встановлення інвалідності потерпілому. Повідомлення за формою Н-2 протягом трьох робочих днів надсилається роботодавцем організаціям та особам, яким надсилались акти за формою Н-1, додається до матеріалів розслідування та зберігається разом з ними відповідно до вимог Порядку № 337.

Звертаємося до роботодавців із проханням беззаперечного виконання вимог Порядку № 337, зокрема, наголошуємо на важливості вчасного надання повідомлення про нещасні випадки, гострі професійні захворювання (отруєння) до відділення Фонду, що є передумовою проведення своєчасного розслідування цих випадків та здійснення страхових виплат за кошти Фонду соціального страхування України.

 

Начальник Полтавського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області

Василь Артамонов

 

Наверх ↑