Полтавська міжрайонна виконавча дирекція відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності інформує

Версія для друкуВерсія для друку

 

 

ФОНД
СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ

 

Страховий фонд, який піклується про громадян від народження до старості

 Управління виконавчої дирекції

Фонду соціального страхування України в Полтавській області

               

Полтавське відділення управління виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України в Полтавській області

З 01 серпня 2017 року розпочинає свою роботу  Фонд соціального страхування України, який утворено  шляхом  приєднання  Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Постановою правління Фонду соціального страхування України від 08.02.2017  № 13 «Про затвердження граничної чисельності працівників Фонду соціального страхування України, структури органів Фонду  та створення робочих органів»  утворено відокремлений  підрозділ  управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Полтавській області -   Полтавське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України  в Полтавській області.                                          

Полтавське відділення  реалізує  державну політику  у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування  та забезпечення дотримання вимог чинного законодавства на території  Полтавського та Чутівського районів.

Повідомляємо про місцезнаходження структурних підрозділів Полтавського відділення управління виконавчої дирекції Фонду та контактні телефони:

 

36003 м. Полтава, майдан Незалежності, 24,              тел.(05322)2-04-49, 2-25-88,

50-84-46

36000  вул.Шевченко,7,                                                тел.(0532)56-18-67

Представники відділення у Чутівському  районі:

 38800 смт. Чутове, вул. Полтавський шлях,108 Б,     тел.(05347)9-14-61

                                вул.Центральна,12                       тел.(05347)9-10-01

Отримувачам коштів з 01.08.2017 при поданні заявок на фінансування вказувати Полтавське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області.

За роз’ясненнями і консультаціями просимо звертатись за  вищезгаданими телефонами.

 

Виплата декретних підприємцю

 

   Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у листі від 21.12.2016 № 5.2-32-2287 розглянув питання щодо допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами фізичним особам - підприємцям.

   Допомога по вагітності та пологах надається фізичній особі - підприємцю за страховим випадком «вагітність і пологи» за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за умови настання зазначеного страхового випадку під час перебування фізичної особи в статусі підприємця і сплати єдиного соціального внеску в розмірі та строки, визначені Законом № 2464, а також подачі заяви-розрахунку до робочого органу Фонду.

   В такому випадку допомога по вагітності та пологах обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів за період, зазначений у листку непрацездатності.

    У разі якщо фізичною особою - підприємцем платником єдиного соціального внеску була припинена своя підприємницька діяльність і не подано заяву-розрахунок до робочого органу Фонду для отримання фінансування допомоги по вагітності та пологах за страховим випадком «вагітність і пологи», що настав до припинення підприємницької діяльності, враховуючи , що допомога по вагітності та пологах є компенсацією втраченого доходу, воно буде надаватися за рахунок коштів Фонду лише за період з початку з трахового випадку і до дня припинення підприємницької діяльності

 

Види відповідальності за порушення у сфері соцстрахування з тимчасової непрацездатності

З метою всебічного інформування страхувальників Полтавська міжрайонна виконавча дирекція підготувала  зрозумілу таблицю «Види відповідальності за порушення чинного законодавства у сфері соціального страхування з тимчасової втрати працездатності».


з/п

Вид порушення

Відповідальність

Застосування

фінансова санкція

адміністративна відповідальність

 

у разі здійснення правопорушення вперше

у разі повторного здійснення впродовж року одного і того ж правопорушення

1.

Несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо використання страхових коштів

 

штраф від 8 до 15 НМДГ*
(від 136 грн. до 255 грн.)

штраф від 10 до 20 НМДГ*
(від 170 грн. до 340 грн.)

п. 6 част. 2 ст. 9, п. 5 част. 1 ст. 10 розділу II, ч. 8 ст. 15 розділу III, п. 6 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1105-XIV;
ст. 1655 КУпАП

2.

Вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам Фонду у проведенні перевірок щодо використання страхових коштів

 

штраф від 8 до 15 НМДГ*
(від 136 грн. до 255 грн.)

штраф від 10 до 20 НМДГ*
(від 170 грн. до 340 грн.)

ст. 18823 КУпАП

3.

Порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення

а) відшкодування Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартості наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50% такої суми

штраф від 8 до 15 НМДГ*
(від 136 грн. до 255 грн.)

штраф від 10 до 20 НМДГ*
(від 170 грн. до 340 грн.)

п. 5 част. 1 ст. 10 розділу II, част. 5 та 6 ст. 15 розділу III та п. 6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1105-XIV;
ст. 1655 КУпАП

б) штраф у розмірі 10% несвоєчасно повернених або повернених не в повному обсязі страхових коштів;
одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів нараховується пеня у розмірі 0,1% зазначених сум коштів, розрахована за кожний день простроченого платежу

штраф від 8 до 15 НМДГ*
(від 136 грн. до 255 грн.)

штраф від 10 до 20 НМДГ*
(від 170 грн. до 340 грн.)

п. 5 част. 1 ст. 10 розділу II, част. 5 та част. 6 ст. 15 розділу III та п. 6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1105-XIV;
ст. 1655 КУпАП

* Неоподатковуваний мінімум доходів громадян (НМДГ) застосовується у розмірі 17 грн.

 

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через два місяці з дня його виявлення (ст. 38 КУпАП)

 

Нюанси розрахунку декретних, якщо страховий стаж менше 6-ти місяців за останній рік

ФСС з ТВП у листі від 27.04.2017 № 2.4-38-740 роз'яснив, як здійснити обчислення середньої зарплати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах, якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше 6 місяців.                                                                             Якщо протягом 12-ти місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше 6-ти місяців, середня зарплата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах визначається виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати і не менше розміру мінімальної зарплати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.                                                                                                       Визначаємо середню зарплату з розміру мінімальної зарплати і двократного розміру мінімальної зарплати шляхом ділення даних показників на середньомісячну кількість календарних днів - 30,44     (п.5 Порядку №1266).                                                                                                                                                         Для випадку, коли протягом 12-ти місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше 6-ти місяців, при перевищенні середньоденної зарплати, розрахованої з мінімальної зарплати, над фактичною середньоденний зарплатою, подальший розрахунок страхової виплати (допомоги по вагітності та пологах ) за основним місцем роботи потрібно здійснювати із середньоденної, обчисленої з мінімальної заробітної плати. Однак фактична середньоденна зарплата, що перевищує середньоденну зарплату, розраховану з мінімальної зарплати, не може бути більше розміру середньоденної, розрахованої з двократного розміру мінімальної зарплати.

 

 

ВИКОНАВЧА ДИРЕКЦІЯ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЮ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

 

Додаток
до листа
27.04.2017 № 2.4-38-740

Як здійснити обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах застрахованій особі, якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування застрахована особа має страховий стаж менше 6 місяців

Питання визначення суми допомоги по вагітності та пологах цікавить не тільки вагітних жінок, а і бухгалтерів різних підприємств, установ, організацій та фізичних осіб — підприємців. Для уникнення непорозумінь при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах застрахованій особі у разі, якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування застрахована особа має страховий стаж менше 6 місяців, надаємо роз’яснення щодо застосування чинних норм законодавства.

Середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат за рахунок коштів Фонду, у тому числі допомоги по вагітності та пологах, згідно зі статтею 33 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV в редакції Закону України № 77-VIII від 28.12.2014 (далі — Закон України № 1105) обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266, в редакції постанови КМУ від 26.06.2015 № 439, яка діє з 04.07.2015 (далі — Порядок № 1266).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування — період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих із поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.

Слід врахувати, що пунктом 32 Порядку № 1266 встановлено, що середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що подаються до Державної фіскальної служби.

Водночас частиною другою статті 26 Закону України № 1105 та пункту 2 Порядку № 1266 встановлено, що сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Нормою частини четвертої статті 19 Закону України № 1105 визначено запобіжний механізм, який обмежує розмір матеріального забезпечення відповідно до цього Закону залежно від набутого страхового стажу за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку.

Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження — у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (частина друга статті 21 Закону України № 1105).

Згідно з частиною четвертою статті 19 Закону України № 1105 та пунктом 29 Порядку № 1266, якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування застрахована особа має страховий стаж менше 6 місяців, середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах визначається, виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.

Визначення середньої заробітної плати із розміру мінімальної заробітної плати та двократного розміру мінімальної заробітної плати проводиться шляхом ділення цих показників на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (пункт 5 Порядку № 1266).

Керуючись попередньою інформацією, у разі, якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше 6 місяців, при перевищенні середньоденної заробітної плати, розрахованої із мінімальної заробітної плати, над фактичною середньоденною заробітною платою, подальший розрахунок страхової виплати (допомоги по вагітності та пологах) за основним місцем роботи здійснювати із середньоденної, обчисленої із мінімальної заробітної плати.

При цьому фактична середньоденна заробітна плата, яка перевищує середньоденну заробітну плату, розраховану із мінімальної заробітної плати, не може бути більшою за розмір середньоденної, розрахованої із двократного розміру мінімальної заробітної плати.

Розпочинається прийом звітів за формою Ф4-ФСС з ТВП

Нагадуємо, що з 3 по 20 квітня 2017 року здійснюється прийняття звітів страхувальників за формою Ф4-ФСС з ТВП за І квартал поточного року, відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звітності по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого постановою правління ФСС з ТВП від 18.01.2011 № 4.

Звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття його на облік в органі Фонду або за місцем обліку, зазначеному в Державному реєстрі (для зареєстрованих після 01.01.2011), у разі здійснення у звітному кварталі нарахування матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів Фонду, подання заяви-розрахунку та отримання фінансування або перерахування зобов’язань перед Фондом.

Звіти подаються на вибір страхувальника одним із способів:

  • в електронній формі;

  • на паперових носіях;

  • надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

У разі надсилання звітів поштою страхувальник зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу органу Фонду не пізніше ніж за десять днів до закінчення строку подання звітів.

Звіти на паперових носіях завіряються підписами керівника, головного бухгалтера (за наявності такої посади у страхувальника) та скріплюються печаткою (за наявності).

Звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП не подається у разі:

  • відсутності у страхувальника заборгованості по субрахунку 652 на початок кожного звітного кварталу та оборотів по субрахунку у звітному кварталі;

  • наявності заборгованості за Фондом на початок року та відсутності оборотів по субрахунку 652 у звітному кварталі.

Звертаємо увагу, що страхувальники зобов’язані формувати та подавати до органів Фонду звітність щодо коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, не пізніше 20 числа наступного за звітним періодом місяця.

За несвоєчасного подання або неподання встановленої звітності по коштах Фонду, подання недостовірної звітності щодо використання страхових коштів на посадових осіб підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, накладається штраф в розмірі та порядку, передбаченими чинним законодавством.

 

Листок непрацездатності: вимоги до оформлення

 

   При проведенні робочими органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності перевірок страхувальників щодо правомірності використання коштів Фонду трапляються непоодинокі випадки не прийняття до заліку витрат у зв’язку з нарахуванням та виплатою допомоги по тимчасовій непрацездатності на підставі листка непрацездатності (далі — ЛН), який був неналежним чином оформлений.                                                              Правильне заповнення ЛН має важливе значення, оскільки підтверджує поважність причини відсутності працівника на роботі і дає підстави для отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності або допомоги по вагітності та пологах.

Страхувальник до призначення матеріального забезпечення за листком непрацездатності повинен всебічно та повно розглянути документ, що є підставою виникнення права на отримання страхових виплат застрахованою особою. Частиною 3 статті 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) визначено, що рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб.

Але трапляється, що комісія соціального страхування підприємства, яка уповноважена приймати рішення про призначення відповідного матеріального забезпечення на підставі наданого їй документу, не досить уважно ставиться до своїх обов’язків, а тягар відповідальності за подібну недбалість покладається на керівника підприємства.

Отже, що необхідно знати, щоб попередити несприятливі фінансові наслідки у разі оплати неправильно оформленого ЛН.

Порядок заповнення ЛН визначає Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406 (далі — Інструкція).

Бланк ЛН складається з трьох частин: корінця, лицьового та зворотного боків. У медичному закладі заповнюється корінець і лицьовий бік ЛН.

Корінець — це відривна частина, яку заповнює медичний працівник. Корінець залишається в закладі охорони здоров’я.

Лицьовий бік бланка ЛН, який видається хворому, також заповнює лікуючий лікар або молодший медичний працівник з медичною освітою. Спочатку підкреслюється слово «первинний» або «продовження» і в разі продовження зазначається номер і серія попереднього ЛН. Ця інформація є дуже важливою для оплати ЛН, оскільки за одним страховим випадком може бути видано кілька ЛН, як продовження попередніх, а перші п’ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві чи профзахворюванням, за рахунок коштів роботодавця оплачуються лише за первинним ЛН.

Якщо працівникові видано кілька «первинних» ЛН, перші п’ять днів непрацездатності оплачуються за рахунок коштів роботодавця за кожним з них, якщо в заключному висновку попереднього ЛН зазначено, що працівник має стати до роботи. Наступний випадок захворювання вважається іншим страховим випадком.

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції на лицьовому боці ЛН вказують також:

  • повну назву та місцезнаходження закладу охорони здоров’я, що підтверджується штампом і печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності»;

  • дату видачі ЛН (цифрою вказується число, після чого літерами назва місяця, цифрою вказується рік);

  • прізвище, ім’я, по-батькові непрацездатного (повністю);

  • вік (число повних років цифрами);

  • стать (підкреслюється);

  • місце роботи: назва і місцезнаходження підприємства, на якому працює непрацездатний (повністю).

Діагнози первинний і заключний та шифр вказують виключно за письмовою згодою хворого. Якщо такої згоди немає, їх не вказують.

Про причину непрацездатності можна дізнатися за кодом, підкресленим у графі «Причина непрацездатності».

Важливою є інформація про призначений лікарем режим (стаціонарний, амбулаторний, тощо), який зазначається у відповідній графі лицьового боку ЛН. У разі недотримання хворим призначеного режиму лікар повинен зазначити дату порушення у графі «Відмітка про порушення режиму» і засвідчити цей запис своїм підписом. Вид порушення викладається у графі «Примітка».

До порушень належать, зокрема, такі:

  • невчасне прибуття на прийом до лікаря, лікарсько-консультативної комісії або медико-соціальної експертної комісії;

  • алкогольне, токсичне, наркотичне сп’яніння під час лікування;

  • вихід на роботу в період хвороби;

  • виїзд на лікування в іншому закладі охорони здоров’я без відмітки про дозвіл виїзду;

  • самовільне залишення закладу охорони здоров’я;

  • відмова від направлення на МСЕК.

  •  

Запис про порушення режиму є підставою для застосування норми частини 2 статті 23 Закону № 1105, згідно з якою в разі порушення встановленого лікарем режиму застрахована особа втрачає право на допомогу по тимчасовій непрацездатності з дня допущення порушення на строк, установлений рішенням комісії (уповноваженого) із соціального страхування.

Про перебування непрацездатної особи в стаціонарі свідчить запис у графі «Перебував у стаціонарі», де вказуються дати госпіталізації та виписки зі стаціонарного відділення.

У графі «Перевести тимчасово на іншу роботу» зазначаються дати тимчасового переведення хворого на іншу роботу за медичним висновком, що засвідчується підписом голови ЛКК і круглою печаткою закладу охорони здоров’я.

Особам, у яких тимчасова непрацездатність настала поза місцем постійного проживання (роботи), ЛН видається за підписом головного лікаря у графі «Видачу листка непрацездатності дозволяю», який засвідчується круглою печаткою закладу охорони здоров’я.

ЛН містить кілька граф, у яких фіксується проходження хворим МСЕК та її висновок. У графі «Направлений до МСЕК» зазначається дата направлення документів хворого до МСЕК, що підтверджується підписом голови ЛКК. У графі «Оглянутий у МСЕК» зазначається дата огляду хворого. У рядку «Висновок МСЕК» робиться запис про стан здоров’я пацієнта, який голова МСЕК повинен засвідчити своїм підписом та печаткою МСЕК.

У разі визнання хворого інвалідом дата встановлення інвалідності обов’язково вказується в ЛН і має збігатися з днем надходження (реєстрації) до МСЕК документів, потрібних для огляду хворого (п. 3.11 Інструкції).

Якщо інвалідність не встановлено, але працівника визнано непрацездатним, то на підставі висновку МСЕК ЛН продовжується через ЛКК закладу охорони здоров’я. Якщо працівника визнано працездатним, у графі «Стати до роботи» зазначається дата, наступна за датою огляду в МСЕК.

Графа «Звільнення від роботи» заповнюється внесенням послідовних записів про періоди непрацездатності:

  • у першому стовпчику «З якого числа» лікар арабськими цифрами вказує дату, з якої хворого визнано тимчасово непрацездатним (число, місяць, рік);

  • у другому стовпчику «До якого числа включно» словами лікар зазначає дату, по яку хворого визнано тимчасово непрацездатним (число і місяць);

  • у третьому стовпчику зазначаються посада та прізвище лікаря (завідувача відділення або голови ЛКК відповідно);

  • у четвертому стовпчику «Підпис та печатка лікаря» продовження або закриття ЛН підтверджується підписом лікаря та його печаткою.

Число і місяць, коли працівник має приступити до роботи, записують словами в графі «Стати до роботи». У цьому записі вказується прізвище лікаря, засвідчене його підписом та печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності».

У разі продовження тимчасової непрацездатності лікар повинен підкреслити слова «Продовжує хворіти» і, по можливості, вказати номер нового ЛН.

Якщо листок непрацездатності видано у зв’язку з вагітністю та пологами

У графі «Звільнення від роботи» ЛН, який видається у зв’язку з вагітністю та пологами, одним рядком записують сумарну тривалість відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами і дату відкриття ЛН, а в графі «Стати до роботи» — дату закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Такий ЛН має бути засвідчений підписом лікаря та завідувача жіночої консультації, а для іногородніх жінок — ще й підписом керівника закладу охорони здоров’я та печаткою лікувального закладу. Додаткові дні післяпологової відпустки в разі ускладнених пологів або багатоплідної вагітності оформлюються окремим (додатковим) бланком ЛН, який видається за місцем спостереження вагітної, і також як і основний ЛН, затверджується підписом лікуючого лікаря, завідувача жіночої консультації, а для іногородніх жінок ще й керівником цього медичного закладу (п. 9 Інструкції). Цей ЛН видається на 14 календарних днів, крім жінок, яких віднесено до І–ІІІ категорій постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.

Оформлення ЛН у разі направлення хворого до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу на доліковування

Якщо хворого направлено зі стаціонару до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу на доліковування, у графі ЛН «Стати до роботи» робиться запис: «Доліковування в санаторно-курортному закладі» і зазначається дата початку путівки. У графі «Видано новий листок непрацездатності (продовження) №_» зазначається номер нового ЛН, який заповнюється в цьому ж закладі охорони здоров’я. У графі «Причина непрацездатності:» нового ЛН підкреслюється «захворювання загальне — 1», у графі «Режим» записується «санаторний», у графі «Звільнення від роботи» у першому стовпчику («З якого числа») зазначається дата початку путівки. У правому верхньому кутку ЛН ставиться печатка закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності».

Далі оформлення такого ЛН здійснюється в реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу. У графі «Перебував у стаціонарі» зазначають дати госпіталізації та виписки з реабілітаційного відділення. У графі «Звільнення від роботи» у другому стовпчику «До якого числа включно» зазначається дата виписки. У графі «Стати до роботи» словами пишуть число і місяць, коли працівникові потрібно стати до роботи, зазначають посаду, прізвище лікаря та завідувача реабілітаційного відділення. Їх підписи засвідчуються круглою печаткою санаторно-курортного закладу. Якщо тимчасова непрацездатність триває, підкреслюється «Продовжує хворіти».

Оформлення ЛН при направленні хворого на протезування

У разі направлення хворого на протезування в умовах стаціонару протезно-ортопедичного підприємства у графі «Причина непрацездатності» підкреслюється «Ортопедичне протезування — 9», у графі «Перебував у стаціонарі», крім дати, ставиться відмітка протезно-ортопедичного підприємства, а в графі «Звільнення від роботи» вказуються дати початку і закінчення протезування з урахуванням часу проїзду.

Якщо у листку непрацездатності виявлені недоліки в оформленні

Якщо комісією із соціального страхування підприємства виявлені недоліки в оформленні ЛН, такий ЛН необхідно повернути на дооформлення. Слід зазначити, що на бланку ЛН допускається не більше двох виправлень. Виправлення підтверджуються записом: «Виправленому вірити», підписом лікуючого лікаря та печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності». Пункти 2 і 4 графи «Причина непрацездатності» виправленню не підлягають (п. 3.3 Інструкції).

Якщо листок непрацездатності втрачено

У разі втрати ЛН лікуючим лікарем видається дублікат ЛН, за умови надання особою довідки з місця роботи про те, що виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності за цим ЛН не проводилась. У верхньому правому куті ЛН зазначається «дублікат», у графі «Звільнення від роботи» одним рядком записується весь період непрацездатності, що засвідчується підписом і печаткою лікуючого лікаря та голови ЛКК. У медичній картці амбулаторного чи стаціонарного хворого робиться відповідний запис із зазначенням номера дубліката ЛН (п. 12 Інструкції).

Ознаки фальсифікованого листка непрацездатності:

  • печатки (на оригіналі — «мокрі», на фальшивці — копії виконані, як правило, на ксероксі);

  • папір з ознаками підробки — щільніший, злегка жорсткий, може відрізнятись за форматом;

  • яскраві водяні знаки, на оригіналі їх можна побачити тільки на просвіт;

  • колір бланка (на фальшивці — насичено-зелений, на оригіналі — якби вицвілий);

  • заповнювався листок непрацездатності після того, як печатки були поставлені: написано зверху по них.

Додатково нагадуємо, що статтею 358 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів.

Листки непрацездатності, які мають ознаки фальсифікації, оплаті не підлягають.

 

Порядок, умови видачі та продовження листків непрацездатності

Виконавчою дирекцією ФСС з ТВП були надані роз’яснення щодо порядку, умов видачі та продовження листків непрацездатності (лист від 17.11.2016 р. № 2.4-16-2018).

Зокрема в наведеному листі зазначено, що відповідно до ст. 31 Закону № 1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (далі — ЛН). Порядок і умови видачі, продовження та обліку ЛН, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за погодженням з Фондом.                 Порядок, умови видачі та продовження ЛН визначено Інструкцією № 455, порядок заповнення ЛН — Інструкцією № 532.

Згідно з Інструкцією № 532 лицьовий бік бланка ЛН заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою.

Пунктом 4.5 Інструкції № 532 чітко визначений порядок здійснення виправлень у тексті (у разі помилок), а саме: підтвердження записом «Виправленому вірити», підписом лікуючого лікаря та печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності». На бланку ЛН дозволяється не більше двох виправлень.

Пунктом 1.9 Інструкції № 455 визначено, що ЛН в амбулаторно-поліклінічних закладах видається лікуючим лікарем переважно за місцем проживання чи роботи. У разі вибору особою лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються за наявності заяви-клопотання особи, погодженої з головним лікарем обраного лікувально-профілактичного закладу або його заступником, засвідченої підписом та круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу.

Особам, у яких тимчасова непрацездатність настала поза постійним місцем проживання і роботи (під час відрядження, санаторно-курортного лікування, відпустки тощо), ЛН видається за місцем їх тимчасового перебування з дозволу головного лікаря лікувально-профілактичного закладу на число днів непрацездатності.                                                                            При стаціонарному лікуванні поза постійним місцем проживання, у тому числі й з інших адміністративних районів міста, ЛН видається з дозволу головного лікаря, засвідчується його підписом і печаткою лікувально-профілактичного закладу на число днів, необхідних для лікування (пункти 1.10 та 1.11 Інструкції № 455).

Пунктом 3.8 Інструкції № 532 передбачено, що особам, у яких тимчасова непрацездатність настала поза постійним місцем проживання і роботи, ЛН видається за підписом головного лікаря, що засвідчується круглою печаткою закладу охорони здоров’я. Запис здійснюється у графі «Видачу листка непрацездатності дозволяю» із обов’язковим записом у медичних картах амбулаторного чи стаціонарного хворого.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції № 455 при втраті працездатності внаслідок захворювання або травми лікуючий лікар в амбулаторно-поліклінічних закладах може видавати ЛН особисто терміном до 5 календарних днів з наступним продовженням його, залежно від тяжкості захворювання, до 10 календарних днів.

Якщо непрацездатність триває понад 10 календарних днів, продовження ЛН до 30 днів проводиться лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення, а надалі — лікарсько-консультативною комісією (далі — ЛКК), яка призначається керівником лікувально-профілактичного закладу, після комісійного огляду хворого, з періодичністю не рідше ніж 1 раз на 10 днів, але не більше терміну, встановленого для направлення до МСЕК.

Пунктом 3.12 Інструкції № 532 при заповненні ЛН передбачено здійснення запису термінів лікування відповідно до п. 2.2 Інструкції № 455 з обов’язковим зазначенням посад та прізвищ лікаря, завідувача відділення або голови ЛКК, що засвідчується їх підписами.

У пункті 3.15 Інструкції № 455 зазначено вичерпний перелік випадків, коли ЛН для догляду не видається, зокрема це стосується відпустки без збереження заробітної плати. Окрім цього, у статті 23 Закону № 1105 зазначено підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності — пункт 6 частини першої вказаної статті — за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати.

Відповідно до статті 30 Закону № 1105 рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).

Комісія (уповноважений) із соціального страхування (далі — Комісія) виконує свої функції згідно із Положенням № 25. Комісія перевіряє правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг, приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково) відповідно до пункту 3.1.1 Положення № 25.

Слід наголосити, що саме Комісія зобов’язана вживати заходів щодо своєчасного надання на підприємстві застрахованим особам матеріального забезпечення. Зокрема, з метою захисту права застрахованої особи на своєчасне отримання матеріального забезпечення, яке порушується у зв’язку із неналежним оформленням бланка ЛН, комісія повинна сприяти працівнику у виправленні зазначених помилок.

Так, ЛН, що заповнені з порушенням встановленого законодавством порядку, мають бути повернені в заклади охорони здоров’я за місцем їх видачі для оформлення належним чином. Лише після цього Комісія приймає обґрунтоване рішення щодо призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності. Комісія повинна постійно проводити на підприємстві роз’яснювальну роботу та надавати консультації з питань надання матеріального забезпечення та соціальних послуг за рахунок коштів Фонду.

Окрім цього, слід зазначити, що пунктом 8.3 Інструкції № 455 передбачено, що лікарі несуть відповідальність згідно із законодавством України за порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян.

Виправлення помилок у звіті Ф4-ФСС з ТВП

 

ФСС з ТВП у листі від 21.11.2016 р № 2.4-16-2037 розповів, що саме необхідно зробити страхувальнику в разі виявлення ним помилки в звіті за формою Ф4-ФСС з ТВП.

Згідно п. 7.1 Порядку № 4 (далі - Порядок) страхувальник має право повторно сформувати та подати звіт до органу Фонду за місцем обліку, якщо помилки в звіті за формою Ф4-ФСС з ТВП виявлені до кінцевого терміну подачі цієї звітності. Чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий страхувальником до закінчення терміну подачі звітності, визначеного Порядком.

У разі якщо страхувальник самостійно до початку перевірки органом Фонду виявив помилки, що містяться у раніше поданому ним звіті за формою Ф4-ФСС з ТВП і які стосуються правильності нарахування суми страхових внесків до Фонду за період до 01.01.2011 р і витрат за загальнообов'язковим соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, то такий страхувальник повинен вжити невідкладних заходів щодо їх виправлення шляхом письмового повідомлення про факт та зміст помилок органу Фонду за місцем обліку, в якому повинні бути відображені причини виникнення помилок та надано розрахунок донарахованої (зменшеної) суми страхових внесків або витрат , здійснених за рахунок коштів Фонду (п. 7.3 Порядку).

У п. 7.4 Порядку зазначено, що письмове повідомлення про факт виявлення помилки складається у двох примірниках і повинно містити таку інформацію:

найменування страхувальника;

реєстраційний код страхувальника в органі Фонду або його номер у Державному реєстрі (для зареєстрованих після 01.01.2011 р) та ідентифікаційний код за ЄДРПОУ;

період виявлення помилки;

зміст помилки з посиланням на чинне законодавство, згідно з яким робляться виправлення;

суму відкоригованих внесків або витрат;

суму донарахованої пені;

дату складання повідомлення.

Письмове повідомлення надсилається за підписом керівника та головного бухгалтера або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності і зберігається у страхувальника (копія) та в органі Фонду разом із звітом страхувальника за той квартал, в якому це повідомлення отримане.

З огляду на п. 7.9 Порядку, страхувальник при поданні звітності до органу Фонду повинен відобразити помилки минулих кварталів звітного року шляхом коригування відповідних показників звітності.

Помилки минулих років, що стосуються фінансових показників (про донараховані або нараховані помилково суми страхових внесків, страхові внески, донараховані внаслідок зайво нарахованих раніше сум допомоги), відображаються в рядку 3 таблиці I звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП.

У разі якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, невикористані страхові кошти повертаються до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування, протягом трьох робочих днів (ст. 34 Закону № 1105 та п 10 Порядку № 26) .

Заповнення таблиці I звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП здійснюється з урахуванням вимог п. 5.5 Порядку і на підставі даних бухгалтерського обліку страхувальника. Так, зокрема:

в рядку 3 "Виправлення помилок минулих років" відображаються суми самостійно донарахованих або зменшених страхувальником (за період до 01.01.2011 р) страхових внесків і суми надміру нарахованих посібників;

в рядку 6 «Отримано від Фонду з початку року, в т. ч .:" відображається загальна сума коштів, отриманих від Фонду з початку року;

в рядку 14 «Перераховано з початку року, в т. ч .:" відображається загальна сума перерахованих на рахунок органу Фонду страхових коштів з початку року з розшифровкою, наведеною у рядках 15-20 звіту;

в рядку 10 «Зобов'язання Фонду на кінець звітного періоду» наводяться дані про загальну суму зобов'язань по страхових коштах, що не перерахованої Фондом на кінець звітного періоду;

в рядку 23 «Зобов'язання страхувальника на кінець звітного періоду» наводяться дані про загальну суму зобов'язань по страхових коштах, що не перерахованої страхувальником на кінець звітного періоду;

в рядку 22 «ВСЬОГО» відображається загальна сума рядків 12, 13, 14 і 21 звіту;

в рядку 9 «ВСЬОГО» відображається сума даних рядків 1-7 за мінусом даних рядка 8.

При цьому, якщо показники рядків 9 і 22 таблиці I звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП збігаються, то зобов'язання Фонду або страхувальника на кінець звітного періоду не утворюються.

З огляду на викладене та приклад, наведений в листі, страхувальник, який знайшов помилку (зайво нарахована і виплачена допомога) у раніше поданому ним звіті, повинен в наступному звітному періоді заповнювати звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП наступним чином:

1.    У разі якщо страхувальник відкоригував (в нашому випадку зменшив) витрати, здійснені за рахунок коштів Фонду, і перерахував у повному обсязі до Фонду надлишково замовлені і отримані страхові кошти протягом звітного періоду, то в таблиці I звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП в рядку 14 слід вказати суму перерахованих до Фонду коштів; в рядку 21 - відкориговану суму витрат за рахунок коштів Фонду, при цьому необхідно також відкоригувати відповідні рядки таблиці II. У рядку 6 таблиці I залишається сума коштів, отриманих від Фонду. В такому випадку показники рядків 9 і 22 таблиці I звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП збігаються, а рядки 10 і 23 не заповнюються.

 

2.    У разі якщо страхувальник відкоригував (в нашому випадку зменшив) витрати, здійснені за рахунок коштів Фонду, але не перерахував до Фонду надлишково замовлені і отримані страхові кошти протягом звітного періоду, то в таблиці I звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП у рядку 21 слід зазначити відкориговану суму витрат за рахунок коштів Фонду, при цьому необхідно також відкоригувати відповідні рядки таблиці II. У рядку 6 таблиці I залишається сума коштів, отриманих від Фонду. В такому випадку показники рядків 9 і 22 таблиці I звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП не збігаються, а в рядку 23 наводяться дані про суму зобов'язань по страхових коштах, що не перерахованої страхувальником на кінець звітного періоду.

При заповненні звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП необхідно враховувати, що зобов'язання страхувальника або Фонду не можуть мати від'ємного значення.

Фахівці відомства звертають увагу, що відповідно до п. 7.7 Порядку у разі самостійного повідомлення страхувальником органу Фонду про факт виявлення помилки та перерахування сум, нарахованих їм, у разі недоплати страхових внесків за період до 01.01.2011 р і пені, зайво нарахованих витрат в повному обсязі до початку перевірки органом Фонду штрафи до страхувальника не застосовуються.

ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

Страховий фонд, який піклується про громадян від народження до старості

Полтавське обласне відділення Фонду

Полтавська міжрайонна виконавча дирекція

 

Допомога на поховання:

в яких випадках виплачується і з яких джерел

На підставі яких документів виплачується допомога на поховання? В які терміни виплачується допомога? Чи існують граничні терміни настання права на допомогу на поховання? Чи оподатковується податком дана допомога?

Правові підстави та джерела виплати допомоги на поховання:

-       за рахунок коштів соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

-       в разі загибелі працівника, покликаного на військову службу за призовом в зв'язку з мобілізацією, на особливий період;

-       в разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні;

-       в разі смерті пенсіонера;

-       в разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

-       якщо померла особа не досягло пенсійного віку і на час смерті не працювало, не перебувала на службі, не зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна;

-       за рахунок коштів роботодавця;

-       якщо свідоцтво про смерть видано на тимчасово окупованій території України.

-       Допомога на поховання за рахунок коштів соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування та гарантії працюючих громадян, що стосуються їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105). Відповідно до пункту 8 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 1105 закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, до приведення законодавства України у відповідність з цим Законом.                Відповідно до норм законодавства із соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності страховий випадок - це подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів його сім'ї або іншої особи на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг (п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 1105).                                Статтею 18 Закону № 1105 передбачено, що страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і господарювання, в т. Ч. В іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.                                                                           Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності відповідно до статті 19 Закону № 1105 мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згоду на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.                                                                                                                                  Громадяни України, які працюють за межами території України і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до Закону № 1105 за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування України (далі - Фонд ) відповідно до закону, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.                                                                                         Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в т. Ч. Члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до закону № 1105 за умови сплати страхових внесків до Фонду відповідно до закону.                                                                                                             Відповідно до статті 20 Закону № 1105 одним з видів матеріального забезпечення, яке надається за рахунок коштів Фонду, є допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві).                                                                                                                    Статтею 27 Закону № 1105 передбачено, що допомога на поховання за рахунок коштів Фонду надається в разі смерті застрахованої особи, а також членів сім'ї, які перебували на його утриманні:

-       дружини (чоловіка);

-       дітей, братів, сестер і онуків, які не досягнули 18-річного віку або старше цього віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років (братів, сестер і онуків - за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних і вищих навчальних закладів з денною формою навчання - до 23 років;

-       батька, матері;

-       дідусі і бабусі за прямою лінією спорідненості.

Звернути увагу! Чи не вважатися такими, що знаходяться на утриманні застрахованої особи, члени сім'ї, які мали самостійні джерела засобів до існування (одержували заробітну плату, пенсію і т. Д.).

Допомога надається застрахованій особі, члену її сім'ї або іншим юридичним або фізичним особам, які здійснили поховання.                                                                                                                                         Статтею 30 Закону № 1105 передбачено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України). Таким чином, допомога на поховання надається лише за основним місцем роботи.                                                            Допомога на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на його утриманні, надається в розмірі, який встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст. 28 Закону № 1105). Відповідно до постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Про встановлення розміру допомоги на поховання» від 16 листопада 2011 року № 55 з 1 січня 2012 року розмір допомоги на поховання становить 2200 грн. і на сьогодні Фондом не переглядався.

Документи, на підставі яких виплачується допомога на поховання

за рахунок коштів соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

-       На підставі свідоцтва про смерть, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчим органом сільської, селищної або міської (крім міст обласного значення) ради, сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання ч. 3 ст. 31 Закону № 1105).

-       На підставі свідоцтва про смерть, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчим органом сільської, селищної або міської (крім міст обласного значення) ради, і довідки з місця проживання про перебування померлого члена сім'ї на утриманні застрахованої особи. (Ч. 4 ст. 31 Закону № 1105).

Важливо! Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в листі від 13 травня 2015 року № 5.2-32-841 роз'яснює, що з метою уникнення подвійного виплати допомоги на поховання застрахованої особи потрібно надати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть.

 

 

 

 

 

Строки призначення і виплати допомоги.

 Фінансування страхувальників-роботодавців

Відповідно до частини 3 статті 32 Закону № 1105 допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем ​​звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від Фонду відповідно до Закону № 1105.                                                         Статтею 34 Закону № 1105 передбачено, що фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду відповідно до Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22 грудня 2010 року № 26. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок.                                                                                                               Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом 10 робочих днів після надходження заяви.                                                                                                                                                        Щодо оподаткування податком призначеного, але не отриманого у зв'язку зі смертю застрахованої особи матеріального забезпечення.                                                                                                                                  Відповідно до частини 4 статті 32 Закону № 1105 призначений, але не отримане у зв'язку зі смертю застрахованої особи матеріальне забезпечення виплачується членам сім'ї, які проживали разом з ним, або спадкоємцям.

Звернути увагу! Призначене, але не одержане застрахованою особою своєчасно матеріальне забезпечення виплачується за минулий час в розмірі, встановленому на час настання страхового випадку. Суми матеріального забезпечення, не одержані з вини органу, який призначає матеріальне забезпечення, виплачуються застрахованій особі за минулий час з дотриманням вимог законодавства про індексацію грошових доходів населення.

 

Граничні терміни настання права на матеріальне забезпечення

Частиною 5 статті 32 Закону № 1105 передбачено граничні терміни настання права на матеріальне забезпечення, визначені статтею 20 цього Закону, в т. Ч. На допомогу на поховання. Так, матеріальне забезпечення виплачується, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців з дня смерті застрахованої особи або члена сім'ї, який перебував на його утриманні (ця норма діє з 1 січня 2015 року незалежно від дати настання страхового випадку).                                                                                              Слід зазначити, що дванадцятимісячний період відлічується з дня смерті застрахованої особи або члена сім'ї, який перебував на його утриманні, зазначеного в свідоцтві про смерть, від першого числа місяця, наступного за тим, в якому настав відповідна подія (смерть застрахованої особи або члена сім'ї, який перебував на його утриманні). Для розрахунку періоду 12 календарних місяців беруть цілі місяці з 1 по 31 (30 або 28 (29) - для лютого) число (лист Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 17 січня 2015 року № 2.4-17-92).

Про оплату листка непрацездатності в останній день хвороби, що є датою смерті

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в листі від 12 лютого 2015 року № 5.2-32-316 дає наступне роз'яснення з приводу оплати листка непрацездатності у останній день хвороби, що є датою смерті. Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, і професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам, починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи , підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності в порядку і розмірах, встановлених законодавством. Оскільки законодавством не передбачено обмеження виплат допомоги по тимчасовій непрацездатності в разі смерті працівника, посібник має надаватися за весь період захворювання, включаючи останній день хвороби, в який працівник помер.

 

 

Допомога на поховання у разі загибелі працівника, покликаного на військову службу

за призовом в зв'язку з мобілізацією, на особливий період

Заклик військовозобов'язаних і резервістів на військову службу з мобілізації відповідно до статті 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII здійснюється в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII.                                                                                                                            Відповідно до статті 119 КЗпП України за працівниками, покликаними на строкову військову службу, військову службу за призовом в зв'язку з мобілізацією, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації і (або) введення воєнного стану на термін до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посаду і компенсується з бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, де вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування і форми власності.                                                                                                                                                          За працівниками, які були покликані по мобілізації, на особливий період і які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу в зв'язку з прийомом на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посаду і компенсується з бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, де вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування і форми власності.                                         Вищевказані гарантії зберігаються за працівниками, які при проходженні військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров'я) і знаходяться на лікуванні в медичних установах, а також потрапили в полон або визнані безвісно відсутніми, на строк з дня, наступного за днем ​​їх взяття на військовий облік в районних (міських) військових комісаріатах ​​після їх звільнення з військової служби в разі закінчення їх лікування в медичних установах, незалежно від терміну лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.                                                           Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII час перебування громадян України на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.                                                                                                                                                                Частиною 1 статті 19 Закону № 1105 передбачено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.                                                                                                   З огляду на вищевикладене та керуючись роз'ясненнями Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (лист від 24 листопада 2014 року № 2.4-15-3124) і Міністерства соціальної політики України (лист від 28 листопада 2014 року № 14126/0 / 14-14 / 13 ), вважаємо, що в разі загибелі працівника, покликаного на військову службу за призовом в зв'язку з мобілізацією, на особливий період, страхувальник має право призначити допомогу на поховання за рахунок коштів Фонду сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання.

Документи, на підставі яких виплачується допомога на поховання                                                                                 у разі загибелі працівника, покликаного на військову службу за призовом                                                                       в зв'язку  з мобілізацією, на особливий період

На підставі свідоцтва про смерть, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчим органом сільської, селищної або міської (крім міст обласного значення) ради допомогу на поховання застрахованої особи призначається за основним місцем його роботи (ч . 1 статті 30 та частиною 3 статті 31 Закону № 1105).

Підставою для фінансування страхувальника робочим органом Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок.

 

23.09.2016

Щодо застосування норм Закону № 1105 та Постанови № 1266 при наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності демобілізованому працівнику

Згiдно із частиною 3 статі 119 Кодексу законiв про працю України в 2014-2015 роках було передбачено, що за працiвниками, призваними на вiйськову службу за призовом пiд час мобiлiзацiї, на особливий перiод, але не бiльше одного року, зберiгаються мiсце роботи, посада i компенсується iз бюджету середнiй заробiток на пiдприємствi, в установi, органiзацiї, в яких вони працювали на час призову, незалежно вiд пiдпорядкування та форми власностi в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Законодавством було передбачено механізм компенсації роботодавцю збереженого середнього заробітку за працівником, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період з 18.03.2014 до 31.12.2015 (Постанова КМУ № 105 від 04.03.2015).

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464 (далі - Закон № 2464) на суми компенсованого за рахунок коштів Державного бюджету України середнього заробітку за період з 18.03.2014 до 31.12.2015 не нараховувався та не утримувався єдиний внесок.

Обчислення допомоги по тимчасовій непрацездатності демобілізованому працівнику проводилися відповідно до роз’яснень Міністерства соціальної політики України, які були надані листами від 15.12.2015 № 696/18/99-15 та від 31.07.2015          № 445/18/99-15 в яких зазначено, що період військової служби застрахованої особи за призовом під час мобілізації, на особливий період, коли за застраховану особу відповідно до законодавства не сплачено єдиний внесок (зокрема, період виплати працівнику компенсації із бюджету в межах середнього заробітку мобілізованого працівника, яка не є базою нарахування єдиного внеску, що спрямовуються до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності), також слід відносити до періоду, не відпрацьованого з поважної причини.

Обчислення середньої заробітної плати для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності демобілізованому працівнику рекомендовано було проводити з урахуванням норм п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266 із змінами (далі – Порядок № 1266), коли середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок, на кількість календарних днів зайнятості (періоду перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.

Слід зауважити, що до поважних причин зазначених у Порядку № 1266 (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати), було рекомендовано відносити період військової служби застрахованої особи за призовом під час мобілізації, на особливий період з 18.03.2014 до 31.12.2015 .

 

Відповідно до нової редакції ст. 119 Кодексу законів про працю в Україні з 01.01.2016 не передбачено компенсацій за рахунок коштів Державного бюджету, роботодавцю, збереженого середнього заробітку за працівником, на період його мобілізації.

Тому листом ВД ФСС з ТВП від 03.06.2016 № 2.4-17-904 рекомендовано при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності демобілізованому працівнику включати до розрахунку середній заробіток, з якого сплачується єдиний внесок та кількість календарних днів за місяці розрахункового періоду з 01.01.2016.

Виплати за перiод коли особа була призвана на вiйськову службу за призовом пiд час мобiлiзацiї (18.03.2014 - 31.12.2015), та за нею зберiгався середнiй заробiток і не сплачувався єдиний внесок не включаються до розрахунку допомоги по тимчасовiй непрацездатностi і відповідно не враховуються календарні дні цього періоду так, як вони вважаються не відпрацьованими з поважної причини.

 

Розглянемо умовний випадок:

Тимчасова непрацездатність у застрахованої особи настала 25.05.2016, при цьому в період з 15.04.2015 по 15.03.2016 працівник був мобілізований на військову службу та з 16.03.2016 по 31.03.2016 перебував у щорічній відпустці.

У даному випадку розрахунковий період становить з 01.05.2015 по 30.04.2016.

У періоді з 01.05.2015 по 31.12.2015 до розрахунку не включається середній заробiток з якого не сплачувався єдиний внесок і відповідно календарні дні з травня по грудень 2015 року виключаються з розрахункового періоду.

Таким чином, в розрахунок допомоги необхідно враховувати календарні дні та види виплат, які були здійснені у 2016 році, а саме:

- середній заробіток у період мобілізації за період з 01 січня по 15 березня та календарні дні за січень- 31 день, лютий – 28 днів, березень 15 днів;

- оплата щорічної відпустки з 16 по 31 березня та календарні дні за березень 16 днів;

-  заробітна плата за квітень та календарні дні за квітень -30 днів.

 

Зауважимо також, що при визначенні розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності у даному випадку необхідно застосувати обмеження визначене ч. 4    ст. 19 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 № 1105. Це пов’язано з відсутністю у працівника шестимісячного страхового стажу у дванадцятимісячному періоді перед настанням страхового випадку, оскільки у 2015 році із збереженого середнього заробітку у період мобілізації не сплачувався єдиний внесок.

Отже, в розрахунку на місяць допомога повинна бути не вище розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.

ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

Страховий фонд, який піклується про громадян від народження до старості

Полтавське обласне відділення Фонду

Полтавська міжрайонна виконавча дирекція

 

 

Оплата листка непрацездатності з позначкою

«нещасний випадок на виробництві»

за рахунок коштів ФСС з ТВП

 

Чи підлягає виправленню п. 4 (нещасний випадок на виробництві та його наслідки) графи «Причина непрацездатності» листка непрацездатності? Хто повинен провести розслідування нещасного випадку на виробництві? Якими документами оформлюють його результати? Які документи повинні додаватися до заяви-розрахунку в разі, якщо буде встановлено, що нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом?

У чому полягають труднощі при оплаті листка непрацездатності

В даний час триває реформування соціального страхування, мета якого - об'єднати Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в нову організацію - Фонд соціального страхування України.

Починаючи з 1 січня 2015 року правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян, що стосуються їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя і здоров'я, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105).

Вищевказаним Законом, в числі інших соціальних виплат, які здійснюються за рахунок коштів соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, передбачено допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням. Відповідно період тимчасової непрацездатності, пов'язаної із захворюванням або травмами, які сталися внаслідок нещасного випадку на виробництві, оплачується за рахунок коштів соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Однак на практиці нерідко зустрічаються випадки, коли в листку непрацездатності (далі - ЛН) причиною непрацездатності визначено нещасний випадок на виробництві та його наслідки, а травма або захворювання працівника фактично не пов'язані з нещасним випадком на виробництві та не є його наслідком, т. Е. нещасний випадок стався не в процесі виконання працівником своїх трудових обов'язків. При таких умовах ЛН не підлягає оплаті за рахунок коштів соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, однак оплачуватийого за рахунок коштів соціального страхування з тимчасової втрати працездатності підстав також немає.

Описана ситуація ускладнюється ще й тим, що відповідно до пункту 3.3 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 3 листопада 2004 року № 532/274/136-ос / 1406 (далі - Інструкція № 532), в графі «Причина непрацездатності» ЛН пункти 2 (професійне захворювання і його наслідки) і 4 (нещасний випадок на виробництві та його наслідки) виправленню не підлягають. Таким чином, звертатися до медичної установи або до лікаря, який видавав ЛН, з проханням виправити причину непрацездатності з кодом 4 (нещасний випадок на виробництві та його наслідки), зазначену помилково, наприклад, на причину з кодом 5 (невиробничі травми) не слід, оскільки здійснювати подібні дії медичного працівника заборонено Інструкцією № 532. і навіть якщо виправлення буде зроблено, ЛН визнають виданими не в установленому порядку, і оплаті він не підлягатиме (ч. 1 ст. 31 Закону № 1105).

Як вийти з ситуації, що склалася ?

У зазначеному випадку підставою буде Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок № 1232), нормами якого визначено процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах.

Деякі, керуючись пунктом 5 Порядку № 1232, вважають, що в разі якщо керівництву підприємства відомо, що нещасний випадок стався з працівником, коли він прямував на роботу або з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовується в інтересах цього підприємства, а період тимчасової непрацездатності потерпілого підтверджується ЛН, в якому причиною непрацездатності визначено нещасний випадок на виробництві та його наслідки (код 4), розслідувати такий нещасний випадок потрібно на умовах, визначених Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 року № 270 (далі - Порядок № 270).

Подібну думку є помилковим. І ось чому. Пунктом 4 Порядку № 270 передбачено, що факт пошкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку встановлює і засвідчує лікувально-профілактичний заклад, а документом, яким підтверджується ушкодження здоров'я особи, є ЛН, виданий цією установою. Відповідно розслідування нещасного випадку за нормами Порядку № 270 здійснюється у випадках, якщо безпосередньо в ЛН зазначено, що причиною непрацездатності є невиробничі травми (код 5).

Розглянемо процедуру розслідування нещасного випадку на виробництві з подальшим оформленням допомоги по тимчасовій непрацездатності поетапно.

 

1-й етап 

Виявлення нещасного випадку

Згідно з пунктом 8 Порядку № 1232 потерпілий або працівник, який виявив нещасний випадок, або інша особа - свідок нещасного випадку негайно повідомляє керівника робіт, безпосередньо здійснює контроль за станом охорони праці на робочому місці (далі - безпосередній керівник робіт), або іншій уповноваженій особі підприємства і вживає заходів для надання необхідної допомоги потерпілому.

У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт:

-       терміново організовує надання першої невідкладної допомоги потерпілому, забезпечує при необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу;

-       негайно інформує роботодавця про те, що трапилося;

-       вживає заходів щодо збереження до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку обстановки на робочому місці і машин, механізмів, устаткування, оснащення в такому стані, в якому вони були на час настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків і порушення виробничих процесів), а також вживає заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків.

 

2-й ЕТАП

Повідомлення лікувально-профілактичним закладом підприємства

і відповідних органів про звернення потерпілого

Згідно з пунктом 9 Порядку № 1232 лікувально-профілактичний заклад має передати протягом доби з використанням засобів зв'язку та на паперовому носії екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві:

1) підприємству, де працює потерпілий;

2) робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за місцем розташування підприємства, де працює потерпілий, або за місцем настання нещасного випадку з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно;

3) територіального органу Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України за місцем настання нещасного випадку;

4) установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством, де працює потерпілий, або такій установі за місцем настання нещасного випадку з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, у разі виявлення гострого професійного захворювання ( отруєння).

 

3-й ЕТАП

Повідомлення роботодавцем відповідних органів про нещасний випадок

 і організація його розслідування

Отримавши повідомлення про нещасний випадок, роботодавець, керуючись пунктом 10 Порядку № 1232, зобов'язаний:

1) протягом однієї години передати з використанням засобів зв'язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок:

- Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за місцем розташування підприємства, на якому стався нещасний випадок;

- керівнику первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (при наявності на підприємстві кількох профспілок - керівникові профспілки, членом якого є потерпілий, а при відсутності профспілки - уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці);

- керівнику підприємства, де працює потерпілий, якщо останній є працівником іншого підприємства;

- органу державного пожежного нагляду за місцем розташування підприємства в разі настання нещасного випадку внаслідок пожежі;

- установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння);

2) протягом доби створити комісію в складі не менше трьох осіб та організувати проведення розслідування.

Згідно з пунктом 11 Порядку № тисячу двісті тридцять два до складу комісії входять:

-       керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на якого роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії);

-       представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за місцем розташування підприємства;

-       представник первинної профспілкової організації (при наявності на підприємстві кількох профспілок - представник профспілки, членом якого є потерпілий, а при відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці);

-       представник підприємства;

-       інші особи.

 

4-й ЕТАП

Проведення розслідування нещасного випадку

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1232 комісія зобов'язана протягом трьох робочих днів з часу її створення:

-       обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;

-       визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

-       з'ясувати обставини і причини настання нещасного випадку;

-       вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці і т. д.);

-       визначити, чи пов'язаний нещасний випадок з виробництвом;

-       встановити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці;

-       розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

-       якщо нещасний випадок визнано пов'язаним з виробництвом, скласти в п'яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (далі - акт за формою Н-5) згідно з додатком 3 до Порядку № +1232 і акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з додатком 4 до зазначеного Порядку, та передати їх роботодавцю для затвердження;

-       якщо ж нещасний випадок визнано не пов'язаним з виробництвом, скласти в п'яти примірниках тільки акт за формою Н-5. У той же час на основі отриманих при розслідуванні відомостей, керуючись Порядком № 270, комісія складає акт про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ, наведеною в додатку 3 до зазначеного Порядку.

 

 

 

5-й ЕТАП

Ухвалення рішення про призначення матеріального забезпечення

Після виконання всіх перерахованих вище дій на підставі частини 3 статті 30 Закону № 1105 комісія (уповноважений) із соціального страхування за умови визнання нещасного випадку не пов'язаним з виробництвом, при наявності належним чином складеного акта за формою Н-5 і виданого в установленому порядку ЛН приймає рішення про призначення матеріального забезпечення. Тобто приймає рішення про оплату ЛН за рахунок коштів соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

6-й ЕТАП

Звернення роботодавця до Фонду соціального страхування

з тимчасової втрати працездатності про проведення фінансування

На підставі рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування про призначення матеріального забезпечення роботодавець звертається до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для проведення фінансування ЛН.

Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності затверджений постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22 грудня 2010 року № 26 (далі - Порядок № 26).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 26 з метою отримання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для виплати матеріального забезпечення найманим працівникам, нарахованих роботодавцем, останній звертається до робочого органу зазначеного Фонду за місцем обліку із заявою-розрахунком за формою, наведеною в додатку до порядку № 26, за підписом керівника та головного бухгалтера, засвідченою печаткою підприємства. При цьому, заповнюючи графу 5 «Причина непрацездатності» заяви-розрахунку, слід вказати код 5 (невиробничі травми) і долучити до нього пояснювальну записку з обґрунтуванням такого запису та копію акта за формою Н-5, яким нещасний випадок визнано не пов'язаним з виробництвом.

 

  20.09.2016

ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

Страховий фонд, який піклується про громадян від народження до старості

Полтавське обласне відділення Фонду

Полтавська міжрайонна виконавча дирекція

 

Які соцстандарти чекають українців у 2017 році

 

Мінфін в листі від 28.07.2016 р № 31-04110-09-9 / 21934 повідомив, що

 на 2017 рік заплановано такий розмір мінімальної зарплати:

з 1 січня 2017 року - 1600 грн;

з 1 травня - 1684 грн;

з 1 грудня - 1762 грн.

У 2017 році прожитковий мінімум становитиме:

на одну людину:

з 1 січня - 1544 грн,

з 1 травня - 1624 грн,

з 1 грудня - 1700 грн;

для дітей у віці до 6 років:

з 1 січня - 1355 грн,

з 1 травня - 1426 грн,

з 1 грудня - 1492 грн;

для дітей у віці від 6 до 18 років:

з 1 січня - 1689 грн,

з 1 травня - 1777 грн,

з 1 грудня - 1860 грн;

для працездатних осіб:

з 1 січня - 1600 грн,

з 1 травня - 1684 грн,

з 1 грудня - 1762 грн;

для осіб, які втратили працездатність:

з 1 січня - 1247 грн,

з 1 травня - 1312 грн,

розмір посадових окладів працівників 1-го тарифного розряду ЄТС:

з 1 січня  - 1335 грн,

з 1 травня - 1419 грн,

 

з 1 грудня - 1 497 грн.

 

ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

Страховий фонд, який піклується про громадян від народження до старості

Полтавське обласне відділення Фонду

Полтавська міжрайонна виконавча дирекція

 

До відома бухгалтерів підприємств, організацій, установ !

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 5 серпня 2016 р. № 11535/0/14-16/13

Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік

Пiд час розрахунку норми тривалостi робочого часу безпосередньо на пiдприємствi слiд керуватися нижчезазначеним.                                                                                                                                                                  Як передбачено частиною першою статтi 50 Кодексу законiв про працю України (далi — КЗпП України) нормальна тривалiсть робочого часу працiвникiв не може перевищувати 40 годин на тиждень. Пiдприємства i органiзацiї при укладеннi колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалостi робочого часу, нiж передбачено в частинi першiй цiєї статтi. При встановленнi меншої норми тривалостi робочого часу слiд мати на увазi, що оплата працi в цьому випадку має провадитись за повною тарифною ставкою, повним окладом.                                                                                                                                                           Вiдповiдно до частини першої статтi 51 КЗпП України скорочена тривалiсть робочого часу встановлюється:          1) для працiвникiв вiком вiд 16 до 18 рокiв — 36 годин на тиждень, для осiб вiком вiд 15 до 16 рокiв (учнiв вiком вiд 14 до 15 рокiв, якi працюють в перiод канiкул) — 24 години на тиждень. Тривалiсть робочого часу учнiв, якi працюють протягом навчального року у вiльний вiд навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалостi робочого часу, передбаченої в абзацi першому цього пункту для осiб вiдповiдного вiку;                                                                                                                                                                             2) для працiвникiв, зайнятих на роботах iз шкiдливими умовами працi, — не бiльш як 36 годин на тиждень. Перелiк виробництв, цехiв, професiй i посад зi шкiдливими умовами працi, робота в яких дає право на скорочену тривалiсть робочого тижня, затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21 лютого 2001 року № 163.                                                                                                                                                                 Крiм того, законодавством встановлюється скорочена тривалiсть робочого часу для окремих категорiй працiвникiв (учителiв, лiкарiв та iнших). Скорочена тривалiсть робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштiв на пiдприємствах i в органiзацiях для жiнок, якi мають дiтей вiком до чотирнадцяти рокiв або дитину-iнвалiда. Згiдно зi статтею 69 Господарського кодексу України пiдприємство самостiйно встановлює для своїх працiвникiв скорочений робочий день та iншi пiльги.                                                                                                                                                                                 При розрахунку балансу робочого часу слiд мати на увазi, що згiдно зi статтею 53 КЗпП України напередоднi святкових i неробочих днiв (ст. 73 КЗпП України) тривалiсть роботи працiвникiв, крiм працiвникiв, зазначених у статтi 51 КЗпП України, скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так i при шестиденному робочому тижнi, а напередоднi вихiдних днiв тривалiсть роботи при шестиденному робочому тижнi не може перевищувати 5 годин.                                                                                                                                    Вiдповiдно до статтi 73 КЗпП України у 2017 роцi на пiдприємствах, в установах, органiзацiях робота не проводиться у такi святковi i неробочi днi:

  • 1 сiчня — Новий рiк;
  • 7 сiчня — Рiздво Христове;
  • 8 березня — Мiжнародний жiночий день;
  • 16 квiтня — Пасха (Великдень);
  • 1 i 2 травня — День мiжнародної солiдарностi трудящих;
  • 9 травня — День перемоги над нацизмом у Другiй свiтовiй вiйнi (День перемоги);
  • 4 червня — Трiйця;
  • 28 червня — День Конституцiї України;
  • 24 серпня — День незалежностi України;
  • 14 жовтня — День захисника України.

 

Згiдно з частиною третьою статтi 67 КЗпП України у випадку, коли святковий або неробочий день (ст. 73 КЗпП України) збiгається з вихiдним днем, вихiдний день переноситься на наступний пiсля святкового або неробочого. Тому за графiком п’ятиденного робочого тижня з вихiдними днями у суботу та недiлю у 2017 роцi вихiдний день у недiлю 1 сiчня має бути перенесений на понедiлок 2 сiчня, вихiдний день у суботу 7 сiчня — на понедiлок 9 сiчня, вихiдний день у недiлю 16 квiтня — на понедiлок 17 квiтня, вихiдний день у недiлю 4 червня — на понедiлок 5 червня, вихiдний день у суботу 14 жовтня — на понедiлок 16 жовтня. Як правило, з метою створення сприятливих умов для святкування, а також рацiонального використання робочого часу, розпорядженнями Кабiнету Мiнiстрiв України рекомендується переносити робочi днi для працiвникiв, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихiдними днями у суботу та недiлю.                                                                      У зв’язку з тим, що зазначене розпорядження має рекомендацiйний характер, рiшення про перенесення робочих днiв приймається роботодавцем самостiйно шляхом видання наказу чи iншого розпорядчого документу. Прийняте роботодавцем рiшення про перенесення робочих днiв змiнює графiк роботи пiдприємства, установи, органiзацiї та норму тривалостi робочого часу у мiсяцях, в яких запроваджено перенесення робочих днiв. Тому всi дiї щодо надання вiдпусток, виходу на роботу мають здiйснюватися по змiненому у зв’язку перенесенням робочих днiв графiку роботи пiдприємства. При цьому слiд мати на увазi, що у разi перенесення робочого дня, який передує святковому чи неробочому дню, на iнший вихiдний день, для збереження балансу робочого часу за рiк тривалiсть роботи у цей перенесений робочий день, має вiдповiдати тривалостi передсвяткового робочого дня, як це передбачено статтею 53 КЗпП України.                                                                                  Законодавством не встановлено єдиної норми тривалостi робочого часу на рiк. Ця норма може бути рiзною залежно вiд того, який робочий тиждень установлений на пiдприємствi (п’ятиденний чи шестиденний), яка тривалiсть щоденної роботи, коли встановленi вихiднi днi, а тому на пiдприємствах, в установах i органiзацiях норма тривалостi робочого часу на рiк визначається самостiйно з дотриманням вимог статей 50–53, 67 i 73 КЗпП України.                                                                                                                                    Наводимо приклад розрахунку норми тривалостi робочого часу на 2017 рiк (додається), розрахованої за календарем п’ятиденного робочого тижня з двома вихiдними днями в суботу та недiлю при однаковiй тривалостi часу роботи за день впродовж робочого тижня та вiдповiдним зменшенням тривалостi роботи напередоднi святкових та неробочих днiв.                                                                                                               За зазначених умов, залежно вiд тривалостi робочого тижня, норма робочого часу на 2017 рiк становитиме:

  • при 40-годинному робочому тижнi — 1986,0 години;
  • при 39-годинному робочому тижнi — 1942,2 годин;
  • при 38,5-годинному робочому тижнi — 1917,3 годин;
  • при 36-годинному робочому тижнi — 1792,8 годин;
  • при 33-годинному робочому тижнi — 1643,4 годин;
  • при 30-годинному робочому тижнi — 1494 годин;
  • при 25-годинному робочому тижнi — 1245 годин;
  • при 24-годинному робочому тижнi — 1195,2 годин;
  • при 20-годинному робочому тижнi — 996 годин;
  • при 18-годинному робочому тижнi — 896,4 годин.

Додаток на 1 арк.

 

 

 

Заступник Мiнiстра —
керiвник апарату

В. ІВАНКЕВИЧ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток до листа 05.08.2016

№ 11535/0/14-16/13

 

Показники

Сiчень

Лютий

Березень

Квiтень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень

2017 рiк

Кiлькiсть календарних днiв

31

28

31

30

31

30

31

31

30

31

30

31

365

Кiлькiсть святкових днiв i днiв релiгiйних свят (число мiсяця, на яке припадає свято)

2
(1, 7)

1
(8)

1
(16)

3
(1, 2, 9)

2
(4, 28)

1
(24)

1
(14)

11

Кiлькiсть вихiдних днiв

9

8

8

10

8

8

10

8

9

9

8

10

105

Кiлькiсть днiв, робота в якi не проводиться

11

8

9

11

11

10

10

9

9

10

8

10

116

Кiлькiсть робочих днiв

20

20

22

19

20

20

21

22

21

21

22

21

249

Кiлькiсть днiв, що передують святковим та неробочим, у якi тривалiсть робочого дня (змiни) при 40-годинному тижнi зменшується на 1 годину (число мiсяця, в яке скорочується тривалiсть робочого дня)

1
(6)

1
(7)

1
(8)

1
(27)

1
(23)

1
(13)

-

6

40-годинному робочому тижнi

159,0

160,0

175,0

152,0

159,0

159,0

168,0

175,0

168,0

167,0

176,0

168,0

1986,0

39-годинному робочому тижнi

156

156

171,6

148,2

156

156

163,8

171,6

163,8

163,8

171,6

163,8

1942,2

38,5-годинному робочому тижнi

154

154

169,4

146,3

154

154

161,7

169,4

161,7

161,7

169,4

161,7

1917,3

36-годинному робочому тижнi

144

144

158,4

136,8

144

144

151,2

158,4

151,2

151,2

158,4

151,2

1792,8

33-годинному робочому тижнi

132

132

145,2

125,4

132

132

138,6

145,2

138,6

138,6

145,2

138,6

1643,4

30-годинному робочому тижнi

120

120

132

114

120

120

126

132

126

126

132

126

1494

25-годинному робочому тижнi

100

100

110

95

100

100

105

110

105

105

110

105

1245

24-годинному робочому тижнi

96

96

105,6

91,2

96

96

100,8

105,6

100,8

100,8

105,6

100,8

1195,2

20-годинному робочому тижнi

80

80

88

76

80

80

84

88

84

84

88

84

996

18-годинному робочому тижнi

72

72

79,2

68,4

72

72

75,6

79,2

75,6

75,6

79,2

75,6

896,4

                                                     

_______________

                                                                                                                                                  07.09.2016

 

ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

Страховий фонд, який піклується про громадян від народження до старості

Полтавське обласне відділення Фонду

Полтавська міжрайонна виконавча дирекція

 

 

Чи є порушенням незаповнення розділу

лікарняного про заробітну плату?

 

    ФСС з ТВП у листі від 20.07.2016 р № 2.4-46-1257 розглянув нюанси оформлення підтверджуючих документів для призначення матеріального забезпечення застрахованим особам.

   Так, при оформленні первинних бухгалтерських документів необхідно використовувати бланки типових форм, затверджених Держкомстатом або бланки спеціалізованих форм, затверджених відповідними міністерствами і відомствами, які виготовлені самостійно, із зазначенням обов'язкових реквізитів типових або спеціалізованих форм.

   У Фонді відзначили, що не буде вважатися порушенням законодавства, якщо не заповнений розділ листка непрацездатності «Довідка про заробітну плату», а до лікарняного буде додано розрахунок середньої заробітної плати за 12 місяців, завірений підписом керівника, головного бухгалтера та печаткою підприємства.

 

 

ВИКОНАВЧА ДИРЕКЦІЯ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

ЛИСТ

від 20 липня 2016 р. № 2.4-46-1257

Про оприлюднення інформації

Щодо оформлення підтверджуючих документів для призначення матеріального забезпечення застрахованим особам

  Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105 (далі — Закон) право на матеріальне забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом. Згідно із положеннями статті 30 Закону матеріальне забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначається та надається за основним місцем роботи. Рішення про призначення матеріального забезпечення приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації. Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (стаття 31 Закону). Значення документального оформлення господарських операцій первинними документами наведено в ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996 (далі — Закон № 996). При цьому Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну від 24.05.95 № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» (далі — Положенням № 88), визначений порядок створення первинних документів, записів у регістрах бухгалтерського обліку й зберігання документів, регістрів і звітів.                                                                                                 Так, Положенням № 88 передбачено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов’язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складено документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному вираженні), посади та прізвища осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції, за її проведення та складання первинного документа. Документ має бути підписаний особисто посадовою особою, а підпис може бути скріплений печаткою підприємства. Первинні документи складаються на бланках типових та спеціалізованих форм, затверджених в установленому порядку. Також Положенням № 88 забороняється ухвалювати до виконання документи на господарські операції, які суперечать законодавчим і нормативним актам, установленому порядку обліку коштів і матеріальних цінностей, завдають шкоди власникам (п. 2.16 Положення № 88). Отже, при оформленні первинних бухгалтерських документів необхідно використовувати бланки типових форм, затверджених Держкомстатом України, або бланки спеціалізованих форм, затверджених відповідними міністерствами й відомствами, виготовлені самостійно, із вказівкою обов’язкових реквізитів типових або спеціалізованих форм. Оскільки чинні законодавчі і нормативні акти із загальнообов’язкового державного соціального страхування не містять додаткових норм з питання щодо автоматизованого розрахунку середньої заробітної плати для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах підприємством, установою, організацією, а бланк діючого листка непрацездатності не відповідає нормам чинного законодавства, то вважаємо, що в цьому випадку не буде порушенням законодавства, якщо розділ листка непрацездатності «Довідка про заробітну плату» не заповнювати, а до листка непрацездатності додавати розрахунок середньої заробітної плати за 12 місяців, засвідчений підписом керівника і головного бухгалтера та печаткою підприємства. Додатково повідомляємо, що Фонд листом від 12.08.2015 № 2.4-15-1310 звернувся до Міністерства охорони здоров’я України з приводу внесення змін і доповнень до бланку листка непрацездатності у зв’язку із зміною законодавства із загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Надання матеріального забезпечення фізичній особі — підприємцю за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у разі одночасної роботи такої особи за трудовим договором.  

     У зв’язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 № 909, яким внесено зміни до Закону № 2464, з 1 січня 2016 року розмір єдиного внеску для усіх категорій платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) визначено в єдиному розмірі 22 відсотки бази нарахування єдиного внеску. Крім того, з переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, вилучені такі особи як фізичні особи — підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності; громадяни України, які працюють за межами України (абзаци 2 та 4 частини першої статті 10 Закону № 2464). Частиною першою та третьою статті 19 Закону № 1105 визначено, що право на матеріальне забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом. Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду згідно із законом. Відповідно до статті 30 Закону № 1105 матеріальне забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначається та надається за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надають-ся за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України). Слід зазначити, що статтею 21 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України) визначено поняття трудового договору між працівником і власником підприємства, а також надано право працівнику додатково укладати трудовий договір на цьому ж або іншому підприємстві. Робота за наймом на цьому ж або іншому підприємстві відноситься до категорії — робота за сумісництвом, яка відповідно до статті 1021 КЗпП України оплачується за фактично відпрацьований час. При роботі за сумісництвом з працівником укладається трудовий договір. Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Виходячи з цього, суб’єкт господарювання (підприємець) не перебуває ні з ким у трудових відносинах, що, в свою чергу, не може вважатися роботою за сумісництвом за наявності основної оплачуваної роботи на умовах трудового договору. Враховуючи вищевикладене, нормами Закону № 1105 не передбачено надання фізичній особі — підприємцю, яка перебуває у трудових відносинах, матеріального забезпечення як фізичній особі — підприємцю.

Отже, фізичним особам — підприємцям, які одночасно працюють у роботодавців на умовах трудового договору (контракту), допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах надається лише за основним місцем роботи та за сумісництвом.

ВИКОНАВЧА ДИРЕКЦІЯ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

ЛИСТ

від 29 квітня 2016 р. № 5.2-32-670

Щодо розміру єдиного внеску та права на матеріальне забезпечення

  У зв’язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 р. № 909, яким внесено зміни до Закону № 2464, з 1 січня 2016 року розмір єдиного внеску для усіх категорій платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) визначено в єдиному розмірі 22% бази нарахування єдиного внеску.

   Крім того, з переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, вилучені такі особи, як фізичні особи — підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності; громадяни України, які працюють за межами України (абзаци 2 та 4 частини першої статті 10 Закону № 2464).

  Частиною першою та третьою статті 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105 (далі — Закон № 1105) визначено, що право на матеріальне забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.

  Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду згідно із законом.

  Відповідно до статті 30 Закону № 1105 матеріальне забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначається та надається за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України). Слід зазначити, що статтею 21 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України) визначено поняття трудового договору між працівником і власником підприємства, а також надано право працівнику додатково укладати трудовий договір на цьому ж або іншому підприємстві. Робота за наймом на цьому ж або іншому підприємстві відноситься до категорії — робота за сумісництвом, яка відповідно до статті 1021 КЗпП України оплачується за фактично відпрацьований час. При роботі за сумісництвом з працівником укладається трудовий договір.

  Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Виходячи з цього суб’єкт господарювання (підприємець) не перебуває ні з ким у трудових відносинах, що в свою чергу не може вважатися роботою за сумісництвом за наявності основної оплачуваної роботи на умовах трудового договору.

  Враховуючи вищевикладене, нормами Закону № 1105 не передбачено надання фізичній особі — підприємцю, яка перебуває у трудових відносинах, матеріального забезпечення, як фізичній особі — підприємцю.

  Отже, фізичним особам — підприємцям, які одночасно працюють у роботодавців на умовах трудового договору (контракту) допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах надається лише за основним місцем роботи та за сумісництвом.

 

 

 

Надання допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами за рахунок  коштів ФСС з ТВП

   Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами є однією з гарантій, пов’язаних з охороною материнства, і надається вагітним жінкам для того, щоб вони могли підготуватися до пологів, а також зміцнити здоров’я після народження дитини. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» допомога по вагітності та пологах виплачується за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить:

  • 126 календарних днів (70 — до пологів та 56 — після пологів);

  • 140 календарних днів (70 — до пологів та 70 — після пологів) у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей;

  • 180 календарних днів (90 — до пологів та 90 — після пологів) для жінок, віднесених до 1–3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

  Право на допомогу має також застрахована особа при усиновленні дитини протягом двох місяців з дня її народження (зазначеного у свідоцтві про народження). Ця допомога може бути виплачена за період з дня усиновлення і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення двох і більше дітей, 90 календарних днів — для жінок, віднесених до 1–3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи). Законодавством передбачені деякі особливості надання допомоги по вагітності та пологах. Зокрема, пунктом 6.2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 року № 455 передбачено, що у випадку передчасних або багатоплідних пологів, виникнення ускладнень під час пологів або в післяпологовий період жінці додатково видають листок непрацездатності на 14 календарних днів (окрім жінок, віднесених до 1–3-ї категорій постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, відпустка яких у зв’язку з вагітністю та пологами має більшу тривалість). У разі надання працівниці відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами у період її перебування на «лікарняному», то з дня настання відпустки даний «лікарняний» закривається і видається інший із зазначенням причини непрацездатності — «вагітність та пологи». При цьому, кожен із зазначених листків оплачується за    відповідними нормами.

  У випадках надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами у період простою не з вини працівниці, а також у період щорічної відпустки, без збереження заробітної плати, додаткової у зв’язку з навчанням або творчої, допомога надається з дня виникнення права на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами. Якщо відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами надається під час догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога виплачується незалежно від допомоги по догляду.           Середню заробітну плату для нарахування допомоги по вагітності та пологах розраховують згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 р. № 439). Цим Порядком не передбачено пільг для окремих категорій застрахованих осіб при обчисленні середньої заробітної плати, у т. ч. для розрахунку допомоги по вагітності та пологах застрахованим особам, що мають статус потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

     Доцільно також зазначити, що допомога вагітній не залежить від страхового стажу та призначається у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу). У розрахунку на місяць вона не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.  За весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами допомогу виплачують у розмірі 100% середньої заробітної плати працівниці незалежно від страхового стажу.

   Розмір допомоги по вагітності та пологах обчислюється сумарно і виплачується в повному обсязі за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

  Чинним законодавством не передбачено виплати заробітної плати й допомоги по вагітності та пологах за той самий період. Якщо жінка за власним бажанням продовжувала працювати, хоча їй було видано листок непрацездатності, допомогу по вагітності та пологах їй виплатять тільки за дні фактично використаної відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. За дні, у які вона продовжувала працювати, їй буде виплачено заробітну плату.

 

 

 

 

 

 

Про основні показники діяльності Полтавської міжрайонної виконавчої дирекції Полтавського обласного відділення

Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

за I квартал 2016 року

Полтавська міжрайонна виконавча дирекція Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати праце-здатності надає матеріальне забезпечення та соціальні послуги застрахованим особам Полтавського, Диканського та Чутівського районів.

Станом на 1 квітня 2016 на обліку у виконавчій дирекції перебувало      2939 страхувальників.

Доходну частину бюджету за І квартал 2016 року виконано в сумі          23,7 тис. грн за рахунок інших надходжень.

                Витратна частина бюджету за звітний період склала 2069,7 тис. грн, або 100,3% до плану. На виплату матеріального забезпечення застрахованим особам та членам їх сімей було використано 1904,4 тис. грн, або 92,0% від загальної суми витрат, у тому числі:

-       витрати на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності склали   1364,0 тис. грн, або 108,9% до планового показника. Розмір середньоденної допомоги по тимчасовій непрацездатності склав 103,70 грн;

-       витрати на виплату допомоги по вагітності та пологах склали 531,6 тис. грн, або 85,3% до планового показника. Розмір середньоденної допомоги склав 80,10 грн;

-       на виплату допомоги на поховання використано 8,8 тис. грн, або 80,0% до планового показника.

Протягом І кварталу 2016 року за рахунок коштів Фонду повністю профінансовано 459 заяв-розрахунків, поданих страхувальниками на фінансу-вання матеріального забезпечення застрахованим особам, на що було витрачено 1704,3 тис. грн.

З метою контролю за дотриманням страхувальниками нормативно-правових актів про загальнообов’язкове державне соціальне  страхування та, відповідно, запобігання нераціональному використанню коштів Фонду праців-никами Полтавської міжрайонної виконавчої дирекції Полтавського облвідділення Фонду було проведено 31 перевірку отримувачів коштів, під час яких проводилась широка консультативно-роз’яснювальна робота щодо практичного застосування змін у діючому законодавстві.

Першочерговим завданням для виконавчої дирекції й надалі залишається своєчасне й повне надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

 

 

Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) в частині 3 статті 30 визначає, що рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування перевіряє правильність оформлення листків непрацездатності керуючись Інструкцією про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406 (далі — Інструкція № 532) та Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455.

Обов’язковим при оформленні листків непрацездатності є:

  • кутовий штамп і печатка закладу охорони здоров’я»;

  • підкреслене слово «первинний» або «продовження»;

  • печатки лікаря при відкритті листків непрацездатності;

  • зазначена причина непрацездатності;

  • зазначений режим лікування;

  • після стаціонарного лікування вказується прізвище лікаря, прізвище завідувача відділення, а також їх підписи;

  • у разі продовження листка непрацездатності понад 10 днів вказується прізвище завідувача відділення;

  • у листках непрацездатності, виданих на термін понад 30 днів, зазначаються прізвища голови і членів лікувально-консультаційної комісії закладу охорони здоров’я;

  • зазначається вік хворої дитини, за якою здійснювався догляд;

  • вказується прізвище лікаря при закритті листка непрацездатності.

При перевірці оформлення листків непрацездатності звертають увагу на наявність виправлень. Відповідно до п. 4.5. Інструкції № 532 на бланку листка непрацездатності дозволяється не більше двох виправлень (крім пунктів 2 і 4 графи лицьового боку листка непрацездатності «Причина непрацездатності», які згідно з п. 3.3. Інструкції № 532 виправленню не підлягають). Якщо листок непрацездатності містить більше двох виправлень, його вважають зіпсованим і він підлягає заміні. Будь-яке виправлення має бути оформлене належним чином ― виправлений текст засвідчено записом «Виправленому вірити», підписом лікуючого лікаря та печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності».

Проте виданий листок непрацездатності не завжди є гарантією того, що матеріальне забезпечення працівнику буде надане, у зв’язку з тим, що остаточне рішення про оплату листка непрацездатності приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації, яке оформлюється відповідним протоколом. При цьому, документи для призначення певного виду допомоги розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.

Законом № 1105 передбачений вичерпний перелік підстав, при яких комісія має право відмовити в оплаті лікарняного. Найбільш поширеними з них є: настання тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням; за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням; порушення режиму лікування застрахованими особами.

ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

Страховий фонд, який піклується про громадян від народження до старості

 

Полтавське обласне відділення Фонду

Полтавська міжрайонна виконавча дирекція

 

 

 

Розмір допомоги з Фонду соцстраху з урахуванням зміни мінімальної зарплати в 2016 році

З 1 травня, згідно із Законом України «Про Державний бюджет на 2016 рік», змінився розмір мінімальної заробітної плати - 1450 грн., В погодинному розмірі - 8,69 грн.

Тому, з урахуванням норм п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, розмір допомоги в розрахунку на місяць становитиме:

по тимчасовій непрацездатності не більше розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (36 250 грн.);

по вагітності та пологах не більше розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (36 250 грн.) і не менше, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановлений на момент настання страхового випадку (з 01.01.2016 - 1378 грн., з 01.05.2016 - 1450 грн.).

Як оплачується лікарняний, який працівник отримав після робочого дня

ФСС з ТВП у листі від 17.05.2016 р № 2.4-46-753 роз'яснив, як оплачується листок непрацездатності, який працівник отримав після закінчення робочого дня.

Так, згідно зі ст. 31 Закону № 1105 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності. Право на допомогу по тимчасовій непрацездатності у застрахованої особи виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення) (ч. 1 ст. 19 Закону № 1105).

Згідно ст. 22 Закону, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом соцстраху з тимчасової втрати працездатності застрахованим особам, починаючи з 6-го дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності).

Пунктом 2.6 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, передбачено, що особам, які звернулися за медичною допомогою і визнані непрацездатними по завершенні робочого дня, листок непрацездатності може видаватися за їх згодою з наступного календарного дня.

Якщо застрахована особа не скористалася правом на отримання листка непрацездатності з наступного дня, а отримало в день звернення, то перші 5 календарних днів для оплати за рахунок роботодавця необхідно вважати з 1-го дня непрацездатності.

Фонд соціального страхування звертає  увагу застрахованих осіб

 

Лікарняні листи старого зразка не приймаються до оплати

Міністерство охорони здоров'я України в листі від 04.05.2011 р № 3.07-19 / 126 рекомендувало не використовувати бланки листків непрацездатності старого зразка і відзначало, що чинним є листок непрацездатності, затверджений Наказом № 532/274/136-ос / 1406.

Таким чином, використання лікувальними закладами бланків листків непрацездатності старого зразка, і як наслідок вказівки їх реквізитів страхувальниками в заявах-розрахунках, призводить до порушення ряду нормативно-правових документів.

Видавати довідку про тимчасову непрацездатність можуть тільки ті лікувально-профілактичні установи, які використовували всі бланки листків непрацездатності, і тільки на період до їх виготовлення.

Листки непрацездатності, які не відповідають цим наказом і довідки, що засвідчують тимчасову непрацездатність не можуть бути підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності та підлягають заміні на листки непрацездатності нового зразка.

                                                                                                                                                Полтавська міжрайонна виконавча

                                                                                                                                                дирекція ПОВ ФСС з ТВП

 

20.05.2016

Наверх ↑